Якось я тусувався з моїми хлопцями в нашому дворі, коли випадково зібралися всі удальці нашої району. Була гарна забава - пити, шалити та розбивати всі конвенції. Та сумував я за головною кайфовою екстазією - гашишем. Посміялися, що немає закладок на такі штуки в нашій околиці, а я вирішив змінити цю ситуацію. От і зірвав з сумок повний мішок геричу та вирушив на пошуки пушера.
Крутився я з одного місця на інше, щоб знайти його, але пускав дими з башні від нетерпіння. Нарешті, чув про нього від товариша, і, просліджуючи його сліди, дістався до його криївки. Вже від далека я відчував запах забаганки та підкололо мене серце від радості.
Підійшов до пушера, і попитав: "Є гашиш?" Він оцінив мою зовнішність та погодився мені продати. Щоб вдягнути свою ролю наркомана, я забрався в багаттяний костюм - джинси з великою кількістю декоративних накладок, шкіряну куртку та неонову футболку, яка світиться в темряві.
Стосунки з пушером розбігалися швидко. Я купив закладку, що згодом забабахав і забувся в своєму світі екзотики та насолоди. Час мав надзвичайно незвичайний смак, а усі звуки стали яскравішими та насиченішими. Я відчував себе, наче король кайфу, який володіє своїм мікрокосмом.
Але це було не всі мої плани. Я хотів влаштувати щось ще більше захоплююче, щось, що виглядало як олімпійські ігри. І я вирішив організувати алкогольні змагання нашого двору. Запропонував своїм друзям взяти участь і вони з радістю погодилися.
| Дисципліна |
Умови гри |
| Випивання пива на час |
За фастом здаєш пусту пляшку, випиваєш нову |
| Кидання кеглів |
Кидати пусті пляшки на стоянку з маркою |
| Брутальне п'янство |
Упити по два герича та здійснити "неповоротний" кураж |
| Точність в киданні пляшок |
Розставити пляшки з-під пива на певну відстань та кидати з точністю до мішені |
Ці забави викликали справжній фурор в нашому дворі. Ми кричали, сміялися та були на сьомому небі від кайфу. Протягом всього заходу, ми забабахали кілька закладок та не забули про гашиш, який приносив нам ще більше насолоди.
Хлопці галасно раділи своїм успіхам, але я вирішив, що це ще не все. Я попросив друзів зробити свій власний заклад на вечірку - марку з лсд, яку можна було б двигати через рот. Наша компанія була готова пройти через справжнє психоделічне відкриття.
Я не знаю, як розповісти вам про все, що ми побачили і відчули в той вечір. Словами не передати дивівських кольорів, нескінченних шаблонів і знущань часу, які здійснювалися перед нашими очима.
Були моменти, коли я втрачав своє власне існування, але завжди знаходив себе в колі своїх друзів, які розважалися зі мною разом. Ми слухали чудову музику, плутали реальність з ілюзіями та втрачалися в божественному піднесенні.
Наші алкогольні олімпійські ігри проходили на краю хаосу та безумства. Але, крім усього цього, вони стали символом дружби, свободи та незалежності. Ми забули про суворі правила звичайного життя і стали щастям на вулиці.
Наші алкогольні олімпійські ігри стали найкращими в моєму житті. Вони допомогли мені переступити рамки звичайного і відчути себе справжнім наркоманом гопником. Цей досвід назавжди залишиться в моєму серці та пам'яті.
Чё, народ! Давненько не виделись, а?
Смотрите, у меня тут история есть, что ни говори! Начну сначала, так, чисто по порядку.
Долго я думал, как бы прибыль срубить, шо такое, но нифига не придумывалось. Потом, однажды, случайно встретился с ширяльщиком. Отметил я его, чо мелочиться, по дружески, помог – на мою задницу кинул пару закладок. ХЗ, как было, просто время терял с ним, шоб искупить свою долговую яму.
Ну, в конце-концов, снялся я с ломок, все дела. Чисто, спокойно стало. Сидишь, печень понимает, что ей уже фиг знает сколько отдохнуть да себя почистить. Больше нихрена не хочется. Короче говоря, стало расслабляюще как-то.
И вот, гоняю я на работу на своей шестёрке, и тут бац! Что это? Фантик упал на пол, а? Черт! Честно, мразь, упала пачка с красивыми, зелёными планокишами, какими я сам по забытию стал курить. Это уже не просто фантики, это счастье долю, братан! Я был в восторге!
Тут меня осенило, ХЗ, но идея пришла сама собой – надо открыть бизнес, братишка! Нифига себе! Сначала фантики, шо у меня валяются, а потом и другие закладки! Это круче всех крутых!
А вот и планокиш. Один из них, попробовав хай с моей закладки, стал вовсю хвастаться: "Ай, братаны, я знаю китайца, он может дать три разных шишечки и крутую новую травку!" Надо заметить, шо этот планокиш – настоящая пьянь, но идею он подкинул правильную.
Хорошо, погоди, я же сказал наркотиковый бизнес! Дело серьёзное, понимаешь? И вот, решил я устроиться китайцу. Пришёл, не скрывая намерений: "Чувак, ты мне нужен, понимаешь?" Хилый, как зайчик, но берёт он меня к себе в схованку.
Вот, сижу я, смотрю, как работает настоящий импостер. Материться, кидаться, казаться негодяем, когда надо. Пиздить, чтобы уберечь свою жопу, а не чужую. Не зря я к нему пришёл, честное слово!
Ах да, китайца забыл зовут Айсен. Живёт он в трёхкомнатной хрущёвке, где на кухне завались перепривратники, а в одной комнате играет русская рулетка с китайскими азиатами. Их девиз: "Качели от производителя! Стоимость пакета – один доллар. Отличная инвестиция!"
Вот, значит, Айсен решил, что мне пора работать, шоб разобраться в грёбаных самураях. И решил он меня прокачать. Говорит мне так, с грустью в голосе: "Слушай, парень, я тебе научу всему своему опыту, но не буду растилать на своих закладках. Сам понимаешь, велика ответственность, а ты сначала наберись знаний и опыта, а потом иди, где говорят, что можно доллары как лопатой сгребать."
В общем, понял я, что без надежных источников я не сделаю успешный бизнес в этой сфере. Положился на свои сознательные способности, держишь?
День ото дня я становился все больше профи в наркотическом бизнесе. Узнавал новых людей, встречался с ними, делал свои предложения. Вскоре нашёл тех, кто мог предложить нормальные вещи по нормальным ценам.
Вел рекламу, братуха. Пользователи, те, кому нужно, нашли меня. Где-то в тёмных переулках, где-то через социальные сети. Я был чертовски доволен: мой бизнес приносил прибыль, я стал известным своим предложением.
Игра, братан, это настоящая игра. Там и гитарист, и скрипач, и просто ебанутый, тот ещё шушпанчик. Но если ты умеешь своим движением глаза даже подумать точно, на чем им остановиться и быть сосредоточенным – ты победил. Это настоящий успех!
Стоял я, смотрел на своих клиентов, которые подошли к моему столику. Видел, как они растекаются по ощущениям на своих лицах. Как они улыбаются и смеются. Мог видеть, как они возвращаются ко мне, что я делал свою работу на высшем уровне.
Ты знаешь, такой бизнес не каждому подходит. Непросто это, пацаны, непросто. Но если у тебя есть желание сделать что-то своё, во что бы то ни стало, – то ты найдёшь свой путь. И вот, значит, я здесь с вами, делюсь своими историями, ради примера для всех, кто идёт за мною.
Так что, бро, если у тебя есть своя мечта, не отступай идти к ней, хоть и без гарантий, что всё пойдёт гладко. Но ты можешь делать то, чем умеешь, что тебе нравится. Главное – быть настоящим, братишка, и никогда не становиться импостером.